Коломия.ком.уа - соціальна мережа міста » Інформаційно-розважальний портал Коломиї

Коломия

Сторінки історії театру - "Мартин Боруля"

Афіші сповістили жителів нашого міста, що народний театр ім.Галана міського будинку культури підготував нову виставу за п'єсою І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля". І в кожного, хто читав їх з`являлася усмішка - люблять коломийчани цю комедію, що ось уже понад дев`ять десятків років не сходить зі сцени і користується успіхом у глядачів.


Афіші сповістили жителів нашого міста, що народний театр ім.Галана міського будинку культури підготував нову виставу за п'єсою І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля". І в кожного, хто читав їх з`являлася усмішка - люблять коломийчани цю комедію, що ось уже понад дев`ять десятків років не сходить зі сцени і користується успіхом у глядачів.
Мало знайдеться людей, які б не дивилися виставу раз, два, а то й три рази. Проте любителі театру і його прихильники й на цей раз поспішали до каси, брали квитки й займали місця в залі. Йшли на побачення з улюбленими персонажами, йшли посміятися з нездоланних прагнень заможного селянина Мартина Борулі вийти на "дворянську лінію".
І звичайно подивитися як справився колектив народного театру з досить - таки нелегким завданням.
Хвилювався режисер М.В. Жолобайло думаючи про рішення твору про сильні і слабкі місця кожного актора. Хвилювалися й актори. Розуміли: глядач у залі вимогливий. І від того як вони зіграють сьогодні, залежатиме оцінка їхньої роботи, а отже й успіх, якого кожен прагнув.
Відкривається завіса. На сцені Мартин Боруля (актор В. Романенчук). На обличчі задоволення в очах сяє радість. А якже, доля посміхається йому, обіцяючи сповнення мрій. В близькому часі він - простий хоч і заможний селянин - стане дворянином. Ось вони всі "бомаги", які підтверджують, що має на це право, бо його прадід "син Гервасія Протасієвого" був таки дворянином.
Вміло, крок за кроком розкриває актор мораль і етику Мартина Борулі - натури загалом здорової, скаліченої примарною мрією вийти в дворяни. Для сповнення її готовий "на все піти, все витерпіть". Сина свого він "опреділив у земський суд", бо мовляв така служба підходяща для дворянина, хоче й дочку "пристроїти за благородного чоловіка". Дітям своїм Мартин заборонив називати себе "по мужичі" мама й тато, а вимагає панського звернення "мамонька", "папінька". Наймитам велить називати себе паном. Мартин мріє розвести мисливських собак, їздити на полювання, грати в карти - словом, робити все те, що на його думку годиться робити дворянинові. Він готовий вилежуватися вранці в ліжку, хоч в нього болять боки, якщо цього вимагає "дворянська лінія". І дочку Марисю змушує сидіти за п`яльцями, бо це панське діло. Його знання життя дворянства завершують слова, сказані дружині про те, щоб побігла до сусідів, таких же вискочок-дворян, дізнатися як готувати "кохвію" і коли подавати "так, чи до борщу".
Усі правила дворянського побуту запроваджує Мартин примусово, всупереч традиційним порядкам його сім`ї. Це створює гостро комедійні ситуації.
Великого сценічного ефекту добивається В. Романенчук, показуючи свого героя у сценах з дружиною, сином, особливо з наймитом Омельком (актором Ю. Тодорів). Неповороткий, в будь-яких ситуаціях спокійний, простакуватий Омелько ніби ненароком висміює "урод зонного шляхтича" Мартина Борулю. Робить це дуже тонко й дотепно. "Мука мені з цим клятим Омельком, - вигукує Боруля, - І вигнав би, - давно служить, і привик до нього так, що як не бачу довго, аж скучно. А він чорт його знає, чи нарошно дражнить мене, чи таки справді дурний трохи зробився".
Сміхом і оплесками зустрічали глядачі кожен вихід Омелька - Тодоріва на сцену, разом з ним потішався і над майбутнім дворянином, і над порядками, які він вводить у свій побут.
Добре справилася з роллю Палажки - дружини Мартина - О. Захарова.
Палажка в її виконанні проста селянка, не цурається землі, не пнеться у пани, шанує давні, прадідівські традиції. Поведінка чоловіка їй не зрозуміла, його прагнення і мрії чужі.
Не розуміє батька й дочка Марися. Всупереч його волі зустрічається з сільськім парубком Миколою, мріє вийти за нього заміж.
Хороший і син Борулі Степан у виконанні І. Лепьохіна, трохи збаламучений міщанством і морально зіпсований розтлінним побутом повітового чиновництва.
Здорову народну мораль добре передав старий товариш Борулі, якого Мартин, одначе вважає незмірно нижчим за себе, Гервасій. Він переконує Мартина, майже змушує його спалити документи на дворянство, коли Боруля скрізь зазнав поразки: сусід - поміщик виграв у нього позов у суді; Степана погнали з канцелярії; наречений Марисі виявився шарлатаном і втік. Нарешті через одну капосну літеру в прізвищі (Боруля - Беруля) рід Мартина не визнали дворянським.
Заслуженому успіхові вистава сприяло і художнє та музичне оформлення. Вони допомогли акторам глибше показати стиль життя вискочок типу Борулі і подібних до нього, їх прагнень до панства, допомогли дошкульніше висміяти його.



Спілкування

Розваги

Коломия online 2017

Розробка: Варнава Олександр & Seograph