Коломия.ком.уа - соціальна мережа міста » Інформаційно-розважальний портал Коломиї

Коломия

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського розвинувся на базі невеличкого музею, організованого в 1926-1935 роках ентузіастами народного мистецтва при підтримці передової громадськості краю. Його засновником та довголітнім директором був відомий етнограф Володимир Кобринський (1873-1958). Багато років життя він віддав справі збирання та збереження народного мистецтва.

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського розвинувся на базі невеличкого музею, організованого в 1926-1935 роках ентузіастами народного мистецтва при підтримці передової громадськості краю. Його засновником та довголітнім директором був відомий етнограф Володимир Кобринський (1873-1958). Багато років життя він віддав справі збирання та збереження народного мистецтва.

Музей відкрито для відвідування 1 січня 1935 року в п'яти кімнатах Народного дому, збудованого на кошти прогресивної громадськості Коломиї та навколишніх сіл у 1892-1902 роках. Основу колекції музею становили експонати, даровані народними умільцями та поцінувачами народного мистецтва.
Музей до 1939 року працював на громадських засадах. За несприятливих умов польської окупації музей пропагував єдність українського народу та його безцінні культурні надбання, тому його неодноразово старалися закрити.
У час німецької окупації в 1941-1944 роках музей було пограбовано. Складений директором музею Володимиром Кобринським "Список зграбованих предметів 27 та 29 березня 1944 року" налічує загалом до 300 цінних експонатів. У 1944 році, після нової зміни влади, музей поновив свою діяльність як державна установа. При цьому, на зміну одним працівникам прийшли інші. У 1945 році конфісковано з музею велику кількість літератури, виданої до 1939 року, цінні фотодокументи, річники журналів та газет, виданих у Коломиї та інших містах Галичини, починаючи з другої половини ХІХ століття. А однієї з ночей 1946 року з музею було викрадено колекції нумізматики та філателії.


В експозиції музею розташовано експонати за розділами, що відображають розвиток різноманітних видів народного мистецтва; різьбу на дереві,інкрустацію та випалювання, художню обробку металу й шкіри, художню кераміку, вишивку, вберю й тканину, писанку, вироби із сиру, килимарство та ліжникарство.Одним з найпоширеніших видів народного мистецтва на Гуцульщині є різьба на дереві.

Вона розвинулася в органічному зв'язку з народною архітектурою, в котрій збереглося багато особливостей, притаманних давньослов'янському будівництву. В перших залах експозиції представлено унікальні твори минулого, зокрема, прикрашені різьбою столи, скрині, полиці, домашній дерев'яний посуд, різьблений сволок (1836), предмети господарського призначення - чумацький віз, ярма, сідла-тарниці, куделі та інші знаряддя праці, виконані невідомими майстрами, а також такими видатними різьбярами,як Юрій Шкрібляк (1822-1884) та його сини Василь(1856-1928),Микола (1858-1920) і Федір (1859-1942). Орнамент їхніх творів переважно геометричний. Вони виготовляли тарілки, скриньки, цукорниці, сільнички, палиці, топірці, куделі, прикрашували їх різьбленими розетами "ружками","головкатим", "ширинкою","баранячими ріжками", "листочками", "пшеничкою" тощо.

На художніх виробах послідовників Юрія Шкрібляка різьба на дереві поєднується з інкрустацією пацьорками, рогом, мідним дротом, різнокольоровим природнім деревом.
Є в музеї невелика збірка музичних інструментів: цимбали, скрипка, сопілки, флояра, трембіта, дуди, дримби, орнаментовані різними візерунками.

Художня обробка металу представлена в експозиції музею побутовими предметами: люльками, лускоріхом, гольником, кресалом, а також прикрасами чоловічого та жіночого вбрання: згардами, пряжками, перснями, чепрагами, топірцями, палицями.
Виконано ці предмети в XIX на початку XX століть на Косівщині. Серед них вироби відомих народних майстрів Н.Ребенчука з Яворова, В. Самокищука із Соколівки та В. Іванійчука з Жаб'я. Увагу відвідувачів привертає барвиста кераміка гончарів з Косівщини та Коломиї: пічні кахлі та посуд, миски, свічники, колачі, збанки, тарілки, вазони тощо, Це роботи гончарів з Косова, Кутів та Коломиї - найбільших осередків художньої кераміки. Кераміку декоровано рослинними мотивами, поєднаними з різними фігурами та зображеннями тварин, а також цікавими сюжетними композиціями з життя та побуту: "У млині", "Полювання на оленя", "В корчмі", "Народні музиканти". Загальний колорит розписів світлий. Зелений, жовтий та коричневий кольори орнаменту поєднуються з білим тлом.
Цікаві своєю кольоровою темою, композицією та вправністю виконання писанки з різних сіл Гуцульщини та Покуття.
Впадають в око писанки з Космача, розписані складним геометричним орнаментом у поєднанні з рослинними та геометричними мотивами. Тут мистецтво писанки передавалося з покоління поколінню. Майстерності досягли космацькі писанкарки у виконанні зооморфних мотивів. Для космацьких писанок характерна кольорова гама, поєднання жовтого та жовтогарячого кольорів на бордовому тлі. У показі тварин помітні намагання передати Рух коників чи оленів. Вплив писанкарок Космача помітний в селах Брустури, Річка, Прокурава, Шешори. Пфисанкам Василини Шкрібляк із Яворова притаманний яскравий червоний колорит та багатство орнаментальних мотивів - зубці, зірки, ружі, клинці, листки, кучері, сонечка, павучки, олені, коники тощо.

Багатство народної творчості яскраво проявляється в мистецтві художньої вишивки і ткацтва, котрі здавна застосовувалися при виготовленні народного вбрання. В експозиції музею представлено комплекти чоловічого та жіночого вбрання, характерного для гірських та підгірських районів. У жіночій вбері особливою декоративністю відзначаються сорочки з цілими вишитими рукавами
Вишивкою прикрашено також сердаки, кептарі, манти, капчурі тощо. Окремі райони і села мають властиві для себе узори, що виявляються в орнаменті, техніці виконання та доборі кольорів. Неповторні вишивки із Космача з яскраво-жовтими й темно-вишневими візерунками.
Славляться Гуцульщина й Покуття своїми тканинами. Заслуговують уваги ліжники, килими, верети, запаски, торбини з Косівщини. Багате на тканину Покуття, особливо Коломиївщина. Далеко за межами краю відомі ткані скатерті, рушники, ткані жіночі сорочки відомого майстра І.Антонюка з Корнича біля Коломиї. В експозиції представлено його ткані рушники, наволочки на подушку, а також верети.
В експозиції представлено оригінальні вироби із сиру. Це традиційні фантастичні коники, олені, баранчики, позначені динамікою, характерним ліпленням і технікою виконання.
Народні майстри з різьби на дереві продовжують традиції яворівської школи різьблення, працюють з більшості в техніці так званої сухої різьби. Серед багатьох різьбярів відоме ім'я правнука Юрія Шкрібляка - Дмитра Шкрібляка. Його художні твори представлено в експозиції музею. Виконані на високому художньому рівні,вони стали дороговказом для майстрів молодого покоління.
Завершує експозицію інтер'єр гуцульської хати з Волової недалеко від Жаб'я. Відвідувачів музею тут знайомлять з використанням різноманітних видів декоративно-вжиткового мистецтва в побуті. Тут і кахлева піч, розписана гончарем О. Бахматюком, прикрашений різьбою сволок, полиці, жерді, стіл, скриня, різьблені ліжко та колиска. Дерев'яні, не білені стіни, вбрані яскравими веретами та ліжниками. На фронтовій стіні висять чоловічі шкіряні торбини - тобівки, прикрашені мосяжними капелями,а також кресаня, топірець та жіноча палиця. У миснику керамічний посуд гончарів з Косівщини та Коломиї.
Художні твори народних майстрів Гуцульщини та Покуття здобули заслужене визнання. Щорічно колекція музею поповнюється новими експонатами. У приміщенні музею систематично влаштовують пересувні художні виставки з фондів інших музеїв. Успіхом користується пересувна виставка з фондів нашого музею під назвою "Народне мистецтво Гуцульщини та Покуття", що побувала в різних музеях України та за її межами.
В місті музей дуже популярний. Кожного року до музею приходить більш ніж 240 000 відвідувачів.


Основна частина Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття - це зали, де виставлено експонати для огляду. Експозиція - то обличчя музею. Тут показано все краще, найхарактерніше для історії розвитку народного мистецтва. Однак, крім експозиції, в музеї є ще й фонди, або запасні приміщення, де зберігається основна частина творів народного мистецтва, котрі з різних причин не виставлено для загального огляду.

Загальна кількість експонатів музею - понад п'ятдесят тисяч.
Колекція, що зберігається у фондах, надзвичайно цінна.
Тут зібрано речовий матеріал, пов'язаний безпосередньо з історією Коломиї, Гуцульщиною та Покуття. А саме:
- п'ять географічних карт з першої половини 1700-х років (дарунок Романа Смаль-Стоцького), в тому числі й складені Гійомом-Левассером де Бопланом;
- матеріали до першої етнографічної виставки, що була влаштована 1880 року на майдані, де згодом спорудили приміщення нашого музею;
-звернення до громадян навколишніх сіл про придбання площі для спорудження Народного дому;
- фотознімок селян з Мишина та Ковалівки, нині Коломийського району, які привезли каміння на побудову Народного дому;
- медаль, випущена з нагоди виставки 1880 року,
- речові та документальні матеріали про школу деревного промислу, котру відкрито 1892 року (в фондах музею зберігаються оригінальні твори круглої різьби, проекти архітектурних споруд, макети церков та гуцульських хат тощо);
- твори та фотоматеріали з відомої Виставки домашнього промислу в Коломиї 1912 року;
- збірка картин художника-реаліста кінця ХІХ-початку XX століття Ярослава Потрака, який жив і працював у Коломиї;
- колекція цінних ікон на дереві та склі з другої половини XIX століття;
- твори живописців Т. Копистинського, К. Устияновича, М. Сосенка, С. Гординського, В. Петрука, Я. Лукавецького, І. Кейвана, М. Морозова,Б.Лепкого, К.Голуховського,С.Дачинського, О.Кульчицької, В. Сидорука, а також роботи митців з Івано-Франківського художнього фонду;
- археологічні знахідки на території Коломийщини;
- твори з коштовних металів, знайдені на території Коломиї та передані на зберігання до музею.
У фондах музею зібрано твори найвідоміших народних майстрів як то представників родини Шкрібляків, В. Девдюка, комплекти печей О. Бахматюка, П. Кошака, а також твори багатьох сучасних народних майстрів. На базі фондових колекцій провадиться консультативна робота. Фондами користуються театральні художники, працівники кіностудій, народні майстри, мистецтвознавці.



Спілкування

Розваги

Коломия online 2017

Розробка: Варнава Олександр & Seograph